БІБЛІОТЕЧНИЙ КНИГОМАН

“Прощавай садок дитячий»

(Випускний бал у Великокісницькому ДНЗ «Сонечко»

Ми були такі маленькі – просто жах
Нас носили наші мами на руках
А тепер ми вже дорослі – ось які
І ніхто на нас не скаже: малюки.

Шкільний випускний бал 2018 року

Випускний бал! Останнє шкільне свято для учнів, бо завтра вони вже самостійні люди, не залежні від уроків і вчителів. Школу закінчено, але всі думки будуть зв’язані з нею, бо ж у ній прожито 11 років життя. Хіба вона може забутись? Ще довго ходитиме думка про неї за кожним, хто вийде з неї у самостійне життя. Ще довго вранці юнак чи дівчина прокидатиметься з трепетом, що запізнились на урок чи чогось не вивчили. А згодом все перестане бути таким яскравим, вражаючим, але не забудеться ніколи!

Тому й злітатимуться до неї вже сивочолі її діти через 10, 20, 30, 40, і навіть 50 років після її закінчення.

«Дитсадок – країна нашого дитинства.»

(Великокісницькому дошкільному навчальному закладу – 45 років)

Святий Миколай за своє життя став символом милосердя та жертовної любові. На відміну від більшості святих був історичною постаттю. Народився в 270 році нашої ери в Патарі. Це було найбагатше місто півострова Лікії в Туреччині. Батьки хлопчика Феофан і Нонна , жили заможно і глибоко вірили в Бога, а тому і маля своє виховали у християнському дусі.

Миколай ріс з глибоким переконанням , що найстрашніше у людському житті є вчинити гріх та стати на сторону зла. Тому він був щедрим на добро. Дарував його людям і відчував себе щасливим.

Сьогодні миряни, святкуючи день Святого Миколая, щедро обдаровують своїх рідних і близьких, ділять з ними тепло своєї душі.

Великокісницький дошкільний навчальний заклад «Ромашка» у день Святого Миколая святкував своє славне 45-річчя. На свято в цей день, з подарунками для діток, завітали

Депутат обласної Ради Микола Анатолієвич Копачевський, Голова Ямпільської РДА Михайло Михайлович Вдовцов, сільський голова Микола Мілентійович Ганзюк та працівники апарату сільської ради, директор та завуч В-Кісницької ЗОШ. Анатолій Гаврилович Конофольський та Аделя Трохимівна Шарко, вихователі та няні дитячого виховного закладу минулих років разом зі своєю завідуючою Лідією Корніївною Джосан. Саме Лідія Корніївна 45 років тому стала першою завідуючою дитячого закладу, саме вона доклала зусиль, щоб колектив закладу працював як добре відлагоджений механізм і не один рік дарував тепло своїх сердець діткам. Лідія Корніївна 39 років свого життя присвятила роботі в Великокісницькому дошкільному навчальному закладі. Має значок «Відмінник народної освіти». За час її роботи дитяча установа неодноразово займала перші місця серед сільських дошкільних закладів. На базі закладу, як в одному із кращих, проводились районні методоб’єднання та обласні семінари на теми: «Розвиток мови», «Фізичне виховання», «Підготовка дітей до школи». Досвід роботи закладу по підготовці дітей до школи в сільській місцевості висвітлювався на ВДНГ. Академією наук СРСР проводився експеримент по навчанню і вихованню дітей в змішаній групі в сільській місцевості, внаслідок чого було випущено посібник «Навчально виховна робота у змішаній групі села», де висвітлювався досвід і Великокісницького ДНЗ.

Естафету працелюбності у роботі з дітьми від Лідії Корніївни прийняла Шарко Галина Володимирівна. Користуючись нагодою, вона подякувала Лідії Корніївні за добру науку

Для гостей свята нинішні працівники дитячого закладу «Ромашка», під керівництвом завідуючої Лідії Володимирівни Комар, підготували святковий концерт. Присутніх вітав Великокісницький «лісапетний батальйон» в складі працівників дитячого садка, танцювальний колектив вихователів з танцями «Леді вихователь», «Моя Україна», вихованці дитячого садка подарували глядачам танці «Долоньки» (старша група), «Ромашки», (середня група), в минулому випускники дитячого садка, а сьогодні першокласники, виконали початковий шкільний вальс. Піснями глядачів вітали завідуюча дитячим садком Комар Л. В. та художній керівник СБК Чабан В.В. Гумористична сценка «Один день з життя вихователя» повідала всім про життя вихователя молодшої групи. Бібліотекарем сільської бібліотеки-філії, до славного ювілею, було зібрано біографічні фотоматеріали про вихователів, які працювали в дитячому закладі в минулому, і організовано їх перегляд під назвою «Вихователька перша моя».

Зустріч з юністю.

(До 40-річчя закінчення школи)

Як довго плине час, коли ми школярі. Здається так буде тривати вічно. А щойно двері школи зачиняються, як життя раптом набирає небаченого темпу. Не бачиш як міняються пори року… А ось ти, вже з сивиною на скронях, зустрічаєш кого-небудь з колишніх однокласників і життя раптом зупиняється. Ти повертаєшся назад у минуле, в ту прекрасну пору.

Щось подібне, мабуть, відчув кожен з моїх однокласників, хто 24 червня 2017 року прибув на зустріч випускників, присвячену 40-річчю закінчення школи, в рідне село Велику Кісницю. Це хлопці Врублевський Василь, Кіловатий Василь, Ляч Микола, Уретій Василь, Перебийніс Анатолій та дівчата Брик Тетяна, Бойван Тетяна, Барладян Тетяна, Катрук Тетяна, Катрук Катерина, Бажура Лідія, Шарко Людмила, Джосан Ганна, Вишнева Світлана, Завдальська Валентина.

Дуже шкода, що всі не змогли прибути на свято. Одних справи не відпустили, інших здоров’я підвело, третіх обставини. А багатьох уже не має серед нас. Це Міша Ігнатьєв, Толя Каратаєв, Леонід Федик, Володимир Вишневий, Михайло Воронецький, Юрій Катрук, Сергій Шарко, Василь Ганзюк. Вони житимуть у наших серцях молодими.Багато і вчителів наших за цей час відійшли у вічність. Світла їм пам’ять.Завуча школи Наталю Антонівну Грабову ми відвідали дома і запросили на шкільне свято. На урочистій частині свята з промовою до своїх односельців і однокласників, до нинішніх випускників і вчителів звернувся наш розумник, відмінник Василь Врублевський.Розмовам до ранку не було кінця. Всі хотіли поділитись спогадами про шкільні роки. А ще танцювали від душі, а ще обіцяли не раз зустрітись, але у більш повному складі, і зануритись в атмосферу безтурботної юності.

Літературний марафон

Вирішила взяти участь у літературному марафоні #90днівПишиСильно і ось що в мене вийшло.

#90днівПишиСильно Описати звичку, яка дратує вас у людях. Кожного ранку, коли прокидаюсь, в душі оживає надія на щось приємне. Думаю: «От сьогодні трапиться щось незвичайне! Таке, що, нарешті, змінить життя назавжди!" Але кожен день схожий на вчорашній, поза вчорашній, поза поза вчорашній. Всі вони звичайні: з клопотами, неприємностями, якимись непотрібними турботами.

Якось йшла сапати кукурудзу. Щоб пройти на город, потрібно перейти через вигін, де пасуться сусідські кози. Цей клаптик землі густо зарослий травами, кущами. Зарослі такі високі, що коли кози лежать, то їх і не видно. Недалеко річка. Тут завжди тихо, пахне різнотрав’ям, цвітом, водою. Коли в задумі зайшла в це трав’яне царство, раптом остовпіла. Прямо посеред цієї краси лежала купа сміття: пластикові пляшки, скло, сухе гілля, в перемішку з землею, якесь залізяччя.

Чекала чогось доброго, а отримала ось це. Було таке враження, ніби це сміття висипали мені в душу.

#90днівПишиСильно Змалюйте свою зовнішність.

Змалювати свою зовнішність? Важчого завдання не знаю, адже зі сторони видніше. Але спробую.

Колись давно, ще в юному віці, їздила відпочивати в санаторій. Дівчата, з якими жила в кімнаті, оголосили мені вирок ось такою не обдуманою фразою: «От Ліда красуня, а ти звичайна. Хоч волосся в тебе гарне, чорне аж блистить, і очі карі, а шкіра біла. Вуста, правда, не бантиком, але не погані. Ніс трохи не вдався, не кирпатий, але зійде. Ще якби трохи вища, бо хлопці люблять високих.»

Якщо людина з заниженою самооцінкою, то така характеристика приголомшує на все життя. І мене це, скажу прямо, прибило до землі. Ті слова пам’ятала дослівно і на людях себе почувала не впевнено. На дискотеках старалась сильно не висовуватись і завжди пам’ятала, що я звичайна.

Коли вийшла заміж, до речі, чоловік гарний, високий, серйозний, сказав: «Не турбуйся. Мільйони людей живуть не з такими, як вони хотіли б очима, вустами, ногами і ростом. Мені в тобі все подобається».

Тепер уже, з висоти своїх років, дівчатам і хлопцям хочу сказати: «Ви найкращі. Бо ви такі одні».

#90днівПишиСильно Опишіть приємний дитячий спогад. Моя внучка Ганнуся не вимовляє літери «л» і «р». Одного разу, коли приїхала до нас у гості сказала: «Бабуся, дивись які в мене куті дзинси. Павда квасні? Це мені мама купива».

Ну що на це скажеш? Все для нас в дитинстві «куте і квасне», бо неповторне і гріє душу все життя.

Пам’ятаю як до свого дідуся Йосипа і бабусі Ірини носила вечерю на Святий вечір. Відчиняю тихенько двері і кажу: «Добрий вечір! Просила мама і тато і я прошу, щоб ви прийняли вечерю». Дідусь сидить на припічку під грубкою і голосно відповідає: «Обов’язково прийму, але якщо ти скуштуєш коржів з маком». Мене довго просити не треба. Швиденько роздягаюсь, мию руки над мискою, що стоїть біля відра з водою. Миска чавунна. В однім місці надщерблена. Але скільки себе пам’ятала, вона там стояла.

Дід строго дивиться до мене. Чи все я зробила як треба? Він ніколи не садив мене на коліна, не гладив по голівці. Але коли пригощав чимось завжди питав: «Руки мила?». Тому я так швидко мила руки і всілась до коржів з маком. На столі парували ще й голубці з кукурудзяною крупою і квасоля, политі рум’яною жареною цибулькою і морквою. Такої смакоти, здається, ніде і ніколи не їла. Потім бабуся давала гостинця, а дід шукав на опічку під рядниною гроші і питав: «Тобі дати копійками чи бумажний рубель?». Ну, звичайно, я брала копійками, бо що той один рубель?

Вже в сінях, бабуся, так, щоб дід не знав, тихцем, давала ще від себе трохи копійок і проводжала мене до воріт. Спиралась на хвіртку і чекала коли я сховаюсь за рогом вулиці.

Здається, ну що тут такого особливого відбулось? Але чим далі відходили ці події дитинства в минуле, тим дорожчими вони ставали. І жаль огортає душу, що не надивилась на бабусю і дідуся, не наслухалась їх розповідей…

«Мрійте! Мрії збуваються!»

(Про екскурсію в Національний дендрологічний парк «Софіївка»)

Вже більше як 221 рік вражає своєю красою своїх відвідувачів з усіх куточків світу туристична перлина України музей садово-паркового мистецтва Національний дендропарк Черкащини «Софіївка». Це 180 га. казкової краси: штучних басейнів та ставків, водоспадів, шлюзів, каскадів, скель, а ще павільйонів, альтанок, скульптур. Цю красу словами не передати. Її потрібно бачити. Хто ще не побував на Черкащині, в цьому мальовничому куточку України, обов’язково побувайте. Якщо ще тільки мрієте це зробити, то знайте: мрії збуваються.

«Дітям світу – сонце й мир»
(Дитячий ранок до Дня захисту дітей)

Читання книг-є одним з видів літнього відпочинку. Книга влітку повинна навчити дитину чомусь новому: розуміти одне одного, відпочивати з користю, бачити незвичайне у звичайному, захоплюватися красою.

У Міжнародний день захисту дітей Великокісницька бібліотека-філія запросила своїх Читай ликів на зустріч з цікавими книгами і підготувала для них розгорнений перегляд дитячої літератури за назвою «Дітям світу – сонце й мир». Окрім знайомства з книгами діти малювали казкових героїв на асфальті й на папері, грались, переглядали любимі мультфільми в Інтернет мережі, слухали дитячі пісні.

День захисту дітей-чудове свято,

Тут стільки сонця, радості, пісень!

Любові, щирості й тепла багато…

І це для нас найкращий день!

Останній дзвінок у В-Кісницькій ЗОШ І-ІІІ ст..
(2017 рік)

Для школярів В-Кісницької ЗОШ, як і для всіх школярів України, продзвенів останній дзвінок. Молодші школярі радіють, що нарешті прийшли літні канікули, а випускники прощаються з школою назавжди. Їх тепер чекають нові радощі й тривоги.

«Вишиванка єднає українців»

(Фото – перегляд)

Вишиванка - не просто одяг, це оберіг, що об'єднує тих, хто серцем і душею вболіває за свою Батьківщину, пишається та поважає багаті традиції українського народу, прославляє безцінні культурні надбання на теренах нашої країни та далеко за її межами.

Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення — щороку в третій четвер травня (будній день). Свято є самобутнім і самодостатнім, не прив'язане до жодного державного чи релігійного. У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку.

Великокісницька сільська бібліотека свято вишиванки відмітила переглядом книг за назвою «Вишиванка єднає українців». На ньому були представлені матеріали з альманаху «Світлиця», який видає Вінницький обласний центр народної творчості. Він містить інформацію про майстрів, які працюють в традиційних техніках, зокрема вишиванці. Альманах гарно ілюстрований і багатий на розповідді про людей культурного життя області, про виставки народної творчості, які проходили у всіх районах області. Крім того перегляд вмістив в собі фото кісничан у вишиванках під час святкувння Дня села. Кісничани, повертаючись з ринку, з задоволенням впізнавали на фото своїх знайомих і близьких і вітали одне одного з Днем вишиванки. Будемо надіятись, що наступного року у цей день кісничани теж будуть у вишиванках.

«Омріяна Україна очима дітей»

(Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка)

В-Кісницька бібліотека-філія прийняла участь у Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Омріяна Україна очима дітей». Юні читачі бібліотеки Целік Оля, Урсол Віка, Медвідь Віка, Красовська Юлія, Стахурська Настя в своїх малюнках відобразили ту Україну, яку змалювала їх уява. Малюнки дітей були виставлені на огляд в бібліотеці, а пізніше надіслані на конкурс.

«Шляхами війни»

(Із спогадів ветерана)

Коли країна готувалась святкувати черговий День Перемоги, бібліотекар В-Кісницької бібліотеки зустрілась з Закордонським Феофаном Степановичом, ветераном Другої світової. Давно вже не має з нами цієї людини, але живі його спогади.

«Народився я у Великій Кісниці Ямпільського району Вінницької області. Службу проходив в Ленінграді. Там мене застала війна. На другий день війни прийняв присягу. Під час служби вчився в авіаційній школі молодших лейтенантів-механіків. Коли почалась війна школу закрили, військових перевели на завод по ремонту літаків. Нас вчили готувати літаки до польотів. У вересні 1941 року, коли ворог оволодів Шліссельбургом і відрізав місто від суші, почалась блокада Ленінграду. Під час блокади працювали день і ніч, а їли коли-не-коли. Спочатку давали денний пайок – 125 гр. хліба з вівсяних відходів, а потім і цього не було. Командир казав: «Нам выхода нет. Родина ждет от нас помощи». Зимою було ще гірше. Окрім голоду дуже потерпали від холоду. Тріщали сильні морози. Збили з дошок сарай , змайстрували тимчасову плиту – отак і грілись.

Нас було 18 військових , решта цивільні. Вони працювали під нашим керівництвом. Багато цивільних померли від голоду прямо на робочому місці. Отак і жили: води нема, світла нема, їсти не було що, спати не давали. Коли давали 25 гр. цукру, пили солодкий кип’яток, ніби чай. Весь час на цьому чаєві не можна було бути. А тому хлопці солили воду і пили розсіл. Від цього помирали ще швидше.

Пам’ятаю, за Ладожське озеро впав літак. Нас вирішили вночі переправити на той бік, щоб на місці відремонтувати машину. Нас було 14 чоловік. Тільки катер доплив до середини озера, як німці почали обстріл. 12 чоловік потонули одразу. Я і ще один військовий скочили за борт. По озеру плавали крижини. Ми вибрались на одну з них. Але раптом крижина тріснула на дві частини і розділила нас. Потім, дивлюсь, його крижина ще раз тріснула і накрила його собою. Я залишився сам. Так пролежав до ранку. Вранці мене помітили і гаками зняли на берег. Потрапив у госпіталь. Коли в 1947 р. повернувся додому, а тут голод.

Поїхав у Львів за картоплею. Дуже важка туди дорога. Крали від нас ту картоплю. Кидали гаки на поїзд – товарний, і стягували мішки. Як попадали на людей, то й людей стягували…».

Ось так нашим батькам, дідусям, прадідусям прийшлась довгожданна Перемога.

«Грає веселка в писанці дивній»

(Народознавча година)

В передсвяткові великодні дні бібліотека села Великої Кісниці стала місцем зустрічі тих, хто цікавиться народознавчими традиціями. Діти прийняли участь у розмальовуванні пасхальних яєць і дізнались про те, що кожний малюнок на яєчку має певне значення, адже там закодований цілий текст. Дуб , зелене листя – побажання здоров’я, хвиляста лінія навколо – нитка життя на довгі літа, грабельки - для успішного господарювання. Перед тим як писати писанку потрібно помолитись, і ні з ким не сваритись, коли береш до рук яєчко. Останній день, коли дозволяється писати – чистий четвер. Діти з задоволенням прикрашали писанки, спілкувались і пригадували вірші, які вони знають про писанку. Ось один з них.

Розмалюю писанку, розмалюю

Коника гривастого намалюю

Розмалюю писанку, розмалюю

Соловейка-любчика намалюю.

Вироби, виготовлені дитячими руками, прикрасили перегляд літератури «Писанка – світ у долоні».

«Хай Україна вся читає, бо книга нас усіх єднає»

(Тиждень дитячої та юнацької книги в В-Кісницькій бібліотеці-філії)

В В-Кісницькій сільській бібліотеці-філії вже стали традицією весняні зустрічі дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. В цьому році Тиждень книги пройшов за такою програмою. 1. «Здраствуй, здраствуй Дім книжковий» - відкриття Тижня книги 2. «Гарний настрій з книжковими новинками» -знайомство з новими книгами та їх персонажами 3. «Перлини сучасної української поезії»- поетична естафета 4. «Архітектурні пам’ятники книзі у світі»-віртуальна мандрівка. 5. «Тато, мама, я – читаюча сім’я»- голосні читання. Розпочався Тиждень книги екскурсією –знайомством «Здраствуй, здраствуй дім книжковий». В бібліотеку завітали вихованці дитячого навчального закладу «Ромашка» з вихователем Цап Оксаною Анатолівною.. Під час знайомства з бібліотекою діти дізнались історію заснування бібліотеки, познайомились з дитячими книгами, які живуть в бібліотеці, прочитали свої любимі вірші та відгадали загадки про книгу, бібліотеку та казкових героїв. Бібліотекар Т.Кулик розповіла дітям історію виникнення Тижня книги та запросила діток разом з батьками прийти на голосні читання, що відбудуться в бібліотеці.

"Розвиток творчої особистості в сучасних освітніх умовах"

( Районний семінар педагогів-організаторів)

28 березня в Великокісницькій ЗОШ відбувся районний семінар педагогів-організаторів за назвою "Розвиток творчої особистості в сучасних освітніх умовах". В програмі семінару: презентація школи "Знайомтесь - це ми", зустріч з воїнами АТО "Героям України усіх часів присвячується", свято обдарованих дітей "Від шкільних перемог до олімпійських вершин"

«Вічна слава герою-солдату»

(Урочиста лінійка, присвячена 73 річниці звільнення Великої Кісниці від ворога)

17 березня 2017 року громада Великої Кісниці відзначила 73 річницю визволення села від нациських загарбників. З нагоди цієї дати в Великокісницькій ЗОШ пройшла урочиста лінійка під назвою «Вічна слава герою-солдату».

Учні школи, під керівництвом учителя історії, Вербицького П.Д. підготували літературно-музичну композицію до цієї дати. У ній організатори заходу, згадали імена героїв –кісничан Володимира Солов’я та Кирила Целіка і інших воїнів-кісничан, яким довелось пройти в страшних боях пів світу.

Засвітити вогник пам’яті біля портретів героїв було надано право учням внукові ветерана Другої світової війни Солов’ю Євгену та синові учасника АТО Барану Олександру.

В пам’ять про загиблих воїнів була оголошена хвилина мовчання, під час якої учні-старшокласники завмерли на колінах з приспущеними прапорами.

Вчитель історії Вербицький П.Д. розповів, що в березні 1944 року, після звільнення села, після радісних вигуків про Перемогу, розпочалась друга мобілізація. Юнаки, яким виповнилось 16 років, взяли до рук зброю. Зовсім молоді, вчорашні учні, брали участь у важких боях під м. Яси. А в квітні в село вже йшли перші похоронки. 722 воїни-кісничани не повернулись з виру війни до рідних домівок. Вони знайшли спочинок в Польщі, в Німеччині, в Росії, в Україні. Їхні імена вписані в «Книзі пам’яті». В центрі села їм стоїть обеліск.

Стоїть обеліск, і на нім імена,

Які вкарбувала священна війна.

Стоїть обеліск, в нім скорбота німа,

Що в селах Вкраїни синів тих нема.

Вони тут не сіють,вони тут не жнуть,

Лиш вогники-квіти їм люди кладуть…

Презентація книг братів Капранових

16 березня 2017 року об 11 годині дня в музичній школі м. Ямполя відбулась зустріч ямпільчан з українськими письменниками братами Капрановими. Митці в цікавій формі презентували свої книги: «Веселих свят», «Історія Незалежності України», «Забудь-річка», «Кобзар-2000» і ін. По закінченні презентації всі, хто бажав, придбали книги для своїх домашніх бібліотек.

"Запали свічу пам'яті"
(Година-реквієм)
20 лютого 2017 року в Великокісницькій ЗОШ відбулась година-реквієм «Запали свічу пам’яті», присвячена 3-ій роковині подіям на Майдані. До цієї дати учні 4-го класу підготували літературно-музичну композицію. Під сумні звуки пісні «Пливе кача», відбулось покладання квітів до стенду «Герої не вмирають». Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих на Майдані. Звучали пісні і вірші про Україну, про трагічні сторінки в її історії. Сільський бібліотекар презентувала книгу уродженця Ямпільщини Валерія Гуцола «Біль серця» та юної поетеси з Вінниці Ольги Стасюк «Не хочу стояти осторонь», на сторінках яких оживають події на Сході України та на Майдані. До уваги дітей було представлено перегляд фотоматеріалів «Герої нашого часу», з яких діти дізнались про кісничан, учасників АТО.

"Дорогами Афганістану"
(Година мужності)
"В цьому році виповнюється 28 років, клои закінчився відлік великих втрат людських життів у страшній Афганській війні. В цей день закрилася остання сторінка героїчного і трагічного літопису боїв. Перестали йти похоронки з Кандагару, Бардесу, Джелалабаду і Кабулу. Бої закінчились, а історія вічна. Афганська війна в пам'яті людей ще буде жити довго, бо її історія написана кров'ю."
Такими словами розпочалась година мужності за назвою "Дорогами Афганістану", яка пройшла в Великокісницькій ЗОШ. Учні послухали розповідь бібліотекаря сільської бібліотеки Кулик Т.Я про країну Афганістан, про події, які передували афганській війні, про кісничан, які брали участь у цій страшній війні. Для присутніх був підготовлений перегляд фотоматеріалів за назвою "Ми там були! І хай спливають роки, нам не забуть тебе Афганістан". З нього діти дізнались короткі біографічні дані кісничан-афганців Урсова Сергія Павловича, Атаманчука Олексадра Аксентійовича, Бажури Анатолія Миколайовича, Берка Григорія Миколайовича, Паламарчука Володимира Вікторовича, Стариша Василя Феодосійовича, Вишневого Сергія Гавриловича, Бажури Петра Володимировича, Катрука Івана Івановича, Федика Федора Захаровича, Крижанюка Сергія Петровича, Джосана Олександра Володимировича.
Для присутніх прозвучали вірш Майї Рудої "Залікуй, Боже, матері рану" у виконанні Вишневої Вікторії та пісня про Афганістан, яку виконав Стас Стариш.

День Святого Миколая
В дитячому дошкільному закладі та в загальноосвітній школі I-III ступенів села Великої Кісниці пройшло святкування Дня Святого Миколая. На Новорічній ялинці засвітились святкові вогні.

День права
Великокісницька бібліотека філія запросила мешканців села на День права.
Присутні здійснили подорож по статтях Конвенції ООН про права людини, прослухали бесіду про значення державних символів України, познайомились з переглядом літератури за назвою "Правова абетка", переглянули відеоролик з правознавства "Що таке права людини?". Бібліотекар підготувала для учасників заходу буклет "Історія створення Декларації прав людини".

14 жовтня 2016 рік.

Згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 №966/99, враховуючи історичне значення і заслуги козацтва в твердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, в день свята Покрови Пречистої Богородиці в Україні відзначається День українського козацтва.

В Великокісницькій сільській бібліотеці до цієї знаменої дати організовано перегляд літератури "Степ та воля - козацька доля". На сторінках виставлених книг відтворено життя запорізьких козаків, їхню боротьбу проти зовнішніх ворогів, за незалежність України.

Результат пошуку зображень за запитом "малюнок до всеукраїнського дня бібліотек"

Іду в бібліотеку

Вогонь душі віддам я, люди, вам,

Щоб обминали вас життєві бурі.

Іду в бібліотеку, наче в Храм

Науки і краси, освіти і культури.

Там щедрості людської океан,-

Черпай її, немов цілющу воду.

Бібліотека - то скарбниця знань,

Що нам дає духовну силу й вроду.

Шикуються ряди чарівних книг,

Обличчям світять з виставок яскравих.

Всю мудрість людства зібрано до них В них наша ніжність, совість гордість, слава.

Сидять у тиші юні і старі,

В задумі сторінки перегортають,

Герої мужні й славні трударі

З книжок чудових читачів вітають.

Стає людина тут у всій красі,

Вслухається до ритму серця свого.

Я книгам зобов'заний усім,

Що є в мені прекрасного й святого.

В. Огородік

"Нашій бібліотеці - 80"

(Виступ сільського бібліотекаря на шкільній лінійці.)

В своєму виступі бібліотекар розповіла історію сільської бібліотеки, пригадала перших бібліотекарів, які працювали в цьому закладі, починаючи з 30 – х років минулого століття, наголосила на змінах, які пройшли з того часу в бібліотеці. Адже в той час книги на обмін привозили з райцентру поштовою підводою. А сьогодні користувачі бібліотеки мають безкоштовний доступ до мережі Інтернет, спілкуються по скайпу з родичами і друзями з різних кінців світу, мають доступ до будь-якої інформації.

Бібліотекарі В-Кісницької сільської бібліотеки.

Чабан Галина Микитівна

Попиль Євгена Тимофіївна

Вишнева Євгена Платонівна

Рочняк Тетяна Вікторівна

Кулик Тетяна Якимівна

Вихованці дитячого закладу села завітали в цей день в сільську бібліотеку, щоб привітати бібліотекаря з професійним святом і познайомитись з новими книгами.

Вручення «зелених беретів» на відділі прикордонної служби "Велика Кісниця" Могилів-Подільського прикордонного загону.

Кордон батьківської землі

Святий для всіх, для нас – єдиний!

Кордон батьківської землі –

За нами рідна Україна!

В житті відділу прикордонної служби "Велика Кісниця" Могилів - Подільського прикордонного загону відбулася знаменна подія – вручення «зелених беретів» військовослужбовцям строкової служби. Цей захід проходив вперше за останні 8 років, адже цього року Державна прикордонна служба відновила призов строковиків. Зелений берет для прикордонників є символом мужності, честі і самовідданості. Щоб отримати зелений берет військовослужбовцям довелося пройти навчально-методичні збори, скласти теоретичні іспити і на практиці показати свої навички з фізичної та вогневої підготовки.

Свято розпочалось Державним гімном України та підняттям Державного прапора України. До прикордонників з вітальним словом звернувся начальник відділу прикордонної служби "Велика Кісниця", учасник бойових дій в зоні АТО, майор Бурдейний Олександр Андрійович. Після вітальних слів начальник відділу вручив зелені берети кращим військовослужбовцям строкової служби.

Отримуючи зелений берет, військовослужбовці стають на коліно цілують берет, а тоді одягають його.

Священнослужитель місцевої церкви благословив захисників кордону на сумлінне служіння Батьківщині, побажав їм миру і добра.

З ювілеєм, рідна школо!

(Великокісницькій ЗОШ – 30 років)

31 серпня Великокісницькій загальноосвітній школі виповнюється 30 років.

До 1986 року в селі існувало дві школи – середня та восьмирічна. З ініціативи тодішнього голови колгоспу Калетника Г. М. було збудовано нову школу, яка вмістила в своїх класах дітей від 1-го до 11-го класу.

Відкриття нової школи запам’яталось всім жителям села. Було це 1 вересня 1986 року.

Сьогодні в школі навчається 210 учнів. Педагогічний колектив школи складається з 30 вчителів, які озброюють молоде покоління знаннями та вміннями. Вчать мислити, працювати, творити,проявляти людську гідність.

"Мрії про Україну: дитячий погляд " (Всеукраїнський конкурс дитячої творчості присвячений 25-річчю з Дня Незалежності України)

Великокісницька сільська бібліотека взяла участь у Всеукраїнському конкурсі дитячої творчості "Мрії про Україну: дитячий погляд", що присвячений 25-ій річниці Дня Незалежності України. Переможцем конкурсу в номінації поетичні твори стала активний читач бібліотеки Целік Ольга. Вона зайняла друге місце за написання вірша "Україно, ти найкраща в світі". Вітаємо Олю з творчою перемогою і зичимо успіхів у розпочатій справі.

Україно! Ти найкраща у світі,

Що цвіте у вишневому цвіті.

Я тебе бережу і люблю,

І благаю, Бога молю!

Хай зникне зброя навік,

Щоб батько, син, чоловік

Дерева саджав, хліб збирав

І діток до сонця на руках підіймав

Щоб мати співала колискову свою,

Щоб не гинула юність в страшному бою.

Щоб вранці чути було солов’я,

Щоб в спокої росли ти і я.

"Відкрий для себе Велику Кісницю"

(Виїзний читальний зал)

Для тих мешканців села, які ще не познайомились з історією с. В. Кісниці сільською бібліотекою було організовано виїзний читальний зал. Присутні послухали розповідь про село у всі періоди його розвитку, починаючи ще з козацької доби і закінчуючи сьогоднішнім днем. Познайомились з книгами місцевих авторів Кожухаря Володимира Макаровича, Урсова Сергія Павловича, Берка Василя Григоровича та Рабиновича Якова Йосиповича.

Такий довгожданний випускний бал.

Цього року на зустріч випускників з'їхались кісничани з різних куточків України і світу. Прибули на свято ті, які закінчували школу в 1966, 1971, 1976, 1986, 1996, 2006 роках.

Випускники 1971 року

Випускники 1966 року

Урочиста хода випускників 2016 року

Класний керівник сьогоднішніх випускників

Свято Останнього дзвоника у Великокісницькій ЗОШ.

"Будь славен, День Перемоги!"

(День святкування Дня Перемоги у селі Велика Кісниця.)

Сімдесять один по війні...

Не забути нам, ні!

Як з кровавого бою

До нас і з тобою

Не вернулись життя молоді...

Рідна земле моя,

Зичу знов тобі я:

Хай шумлять тобі верби,

Хай хвилюється серце

В пам'ять про Целіка і Солов'я/

"Болить Чорнобиль в наших душах"
(26 квітня - міжнародний день пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф).

Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
В Великокісницькій ЗОШ пройшла година пам'яті, присвячена 30-річчю трагічних подій на Чорнобильській АЕС. Для присутніх було підготовлено призентацію на тему "Чорнобиль: загублений світ", літературну композицію "Голосить дзвін стривожено у квітні", та перегляд літератури "Болить Чорнобиль в наших душах".

"Диво поряд, ось воно - книгою звемо його"

( В Великокісницькій сільській бібліотеці відбулось відкриття Тижня дитячої та юнацької книги)

На святі зібрались ті, хто любить не просто читати книгу, а й уявляти себе книжковим героєм. Присутніх привітали Королева книга, Мальвіна, Буратіно, Червона шапочка і інші казкові герої. Вони з юними читачами провели ігри і вікторини та запросили всіх на свято, яке триватиме до кінця тижня.

"Герої не вмирають"

(В Великокісницькій ЗОШ відбулась урочиста лінійка, присвячена пам'яті Героїв небесної Сотні)

"Любов єднає душі і серця"

(Поетична година до Дня святого Валентина)

В дитячому навчальному закладі відбулась зустріч сільського бібліотекаря і працівників закладу.

Бібліотекар підготувала для вихователів дитячого садка поетичну годину, присвячену Дню Святого Валентина. Присутні послухали історію винекнення свята закоханих, ліричні вірші українських поетів та українські пісні про кохання.

В Великокісницькій ЗОШ відбулось святкування Нового 2016 року.

Глядачів привітали Дід Мороз і Снігурочка, вокальні і танцювальні колективи школи, учасники драматичного та літературного гуртка. Діти мали змогу зустрітись з Філіпом Кіркоровим, Дімом Біланом, новими кісницькими бабками та з самим Президентом України.