Творчість користувачів бібліотеки

Творчість користувачів бібліотеки

               Л е г е н д а   п р о  В е л и к у   К і с н и ц ю

ЛБула весна. Все навкруги цвіло: і гори, і доли , і кручі. На всі  лади заливався соловейко, зозуля кувала роки долі з небесної блакиті.
Цією красою йшла дівчина. Довге чорне волосся торкалося землі, а очі світилися щастям. 
О тій порі, тією стежиною, назустріч красі йшов юнак.
          Чуб русявий, чуб русявий
           Ще й на ньому хвилі
           Очі сині, як волошки
           Ласкаві та милі

           Такі губи, такі руки,
           Що не спать ночами.
           Де ти взявся, приглянувся,
           Від якої мами?         
За довгу косу дівчину звали Велика Кісниця, хлопця, за русявий хвилями чуб,  Дністер.

Їх погляди зустрілися і вони зразу покохали одне одного.
Пройшли роки, пройшли століття, а кохання живе і до нині. Від того великого кохання
народились у довгокосої красуні і кучерявого юнака дві дочки - Марківка і Ясинова та син Опанас.
І лежить тепер Велика Кісниця у обіймах вже сивого Дністра, скелястої Ясинови, ніжної Марківки і гордого Опанаса. А мешканці, що живуть у тій місцевості, звуть себе кісничанами, трудяться від зорі і до зорі і складають пісні, легенди, казки про свій чарівний край.