пʼятниця, 19 липня 2013 р.

Земляки, якими ми пишаємось!



                                     

       
                                     Урсов Сергій Павлович
Народився 20.01.1939 року в місті Курську, за місцем служби батька, який загинув на Курській дузі.
З 1945 по 1955 роки проживав у селі Велика Кісниця, де закінчив середню школу. Після її закінчення вступив до сільськогосподарського училища, під час навчання в якому у складі групи кращих фахівців-механізаторів був відправлений до Казахстану. За успішне виконання завдань, що ставилися перед ним та його колегами нагороджений медаллю «За освоєння цілинних та перелогових земель».
     У 1958-1962 роках навчався в Ленінградському вищому загально-військовому командному училищі ім.. С.М.Кірова.
Офіцерську службу розпочав у Північній групі військ (ПНР) на посадах командира взводу і командира споривної роти.
З липня 1964 року на журналістській роботі.
В 1966 році вступив до Військово-Політичної академії ім.. В.І.Леніна. Після її закінчення проходив службу у відділі пропаганди і агітації Політуправління ТуркВо. З квітня 1979 року-заступник головного редактора газети «Фрунзовець».
У спец відрядженнях в Афганістані  грудень 1979 – червень 1982 років.Приймав участь у бойових операціях. В серпні 1982 року прибув до Києва на посаду головного редактора газети КВО «Ленинское знамя»,пізніше головний редактор групової газети «Знамя Победы».
!990-1996 роки – Київ, Національна академія внутрішніх справ, начальник науково-дослідного та редакційно-видавничого відділу. Має почесне звання «Заслужений працівник культури республіки». Автор книг «Время выбрало нас», «Афганці Ямпільщини», «Острів Зміїний», «Маяки України», «Не скаржусь. Не звинувачую. Не жалкую», «Цветок на ладони».
Нагороджений орденами «Червоної Зірки» і «За службу Батьківщині у збройних силах СРСР» 3-го ступеня та медалями. Полковник у відставці.




















 Хата, в якій пройшло дитинство Сергія Урсова

Олександр Атаманчук
Олександр Атаманчук - льотчик-випробовувач. Йому доводилось проводити випробовування на багатьох типах літаків. Час виконаних ним польотів перевищує 6000 годин. Виконував інтернаціональний обов'язок у демократичній республіці Афганістан. Нагороджений орденом       " За службу Родине в вооруженных силах СССР"  третього ступеня, численими медалями.         Олександр Аксентійович прослужив у лавах збройних сил СРСР більше як 26 років і пройшов      непростий шлях військовослужбовця від рядового до підполковника.

                           
                                   
                                       КОЖУХАР  ВОЛОДИМИР  МАКАРОВИЧ   

              Народився в селі Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області в 1942 році.
       В 1948-1958 рр. навчався в сільській середній школі. В 1959-1964 рр.навчався у Львівському політехнічному інституті. Пізніше працював інженером-будівельником на будовах Казахстану та Молдови, в Кишинівському політехнічному інституті. Доктор технічних наук, професор. Останнім часом працював професором кафедри будівельного виробництва Брянської державної інженерно-технологічної академії. Автор книг "Русь. которая была" і "Матеріали до історії села Велика Кісниця" (На правах рукопису).        


                                                                                                   





                                               ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ  БЕРКО

                                                                                                                                                        Народився 15 травня 1935 р. в селі Велика Кісниця Ямпільського району Вінницької області. Лікар ортопед-травматолог вищої категорії, відмінник охорони здоров'я, Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, доцент. завідуючий кафедрою "Фізична реабілітація" Вінницького соціально-економічного інституту ВНЗ ВМУРоЛ "Україна", член Національної спілки журналістів України, лауреат літературних премій ім. Івана Богуна. Автор книг "Провесінь", "Степан Бандера", "Тобі, Україно, сонети мої", "Зболені роки".










                    Нашого цвіту по всьому світу, і саме для них дарую вірш Василя Берка

                                                         "Село моє рідне"

Стою на подвір'ї - дивлюся на зорі,
Розсипані зернами проса в глибінь,
В глибінь безконечну, ніким ще не зорану,
В глибінь загадкових фантазій, молінь...

Я був у Сибірі, в Криму, на Кавказі,
В Москві, Ленінграді, в столиці сябрів,
В далекім Ташкенті й ні в жодному разі
Я неба такого ніде не зустрів,

Як в Кісниці рідній найменням Великій...
Погляньте на небо в вечірній порі -
Аж дух затамовують зоряні блики,
Що Шляхом Чумацьким мандрують вгорі.

А свіжість яка, чистота і прозорість,
В чарівних просторах незнанних світів...
Стоїш і охоплює тіло бадьорість,
Що тихо приходить з горбистих Трутів.

Чи, може, то місяць з надгір'я Панаса
Погляне на Лікоть, а звідти, гей-гей,
Тебе поведе в України окрасу
Своїм чорноземом розлогий Штубей.

Тут Вільшанка чиста впадає в Марківку
(Тримають леваду в обіймах міцних),
А далі з Дністром - у бурхливу мандрівку
По Чорному морю у землю святих.

А там, у підніжжі Грушанського лісу,
З підгір'я співа джерело Чолака,
Шляху трудового тут вперше завісу
Підняв на вівчарні в літах хлопчака.

Зі сходу Яр Білий гуркоче камінням,
Шумить, клекотить, підриває боки,
Селу сповіща: березневим промінням
Відлунюють весни прожиті роки.

Весна починалась цвітінням в Тернові,
Пізніше, за тиждень весніло село,
А в червні для юних шляхом Ясенови
Піти в світ науки бажання вело...

Повітря пропахле любистком, цілюще,
На бромі настояне з бризків Дністра,
Що ніжно по гальці замріяно плюще,
То хвилі у повінь здійма на гора.

Це місце курортне, озонно-тепличне
Між гір розляглося у витворі рік,
Своїм магнетизмом і манить і кличе
На берег Дністра життєдайний потік.

Село моє рідне, село мальовниче,
Ти - пісня натхнення, ти корінь життя,
Коли ти відродишся свято-величним,
Народ український піде в майбуття.

                                      Рабінович  Яків  Йосипович

Народився в селі Велика Кісниця в 1930 році. Тут закінчив середню школу. Більше 20 років працював учителем і директором школи м. Калиш, а після захисту дисертації професором Івано-Франківського інституту нафти і газу. В 1997 році вийшла його книга "Евреи между столетиями надежд", а в 1998 році "На грани веков", присвячена 1000-літтю проживання євреїв на Україні.







Немає коментарів:

Дописати коментар