ВІЗИТКА БІБЛІОТЕКИ
Рік створення –
1937
Перші бібліотекарі:
Чабан Галина
Микитівна
(1937-1941 рр.)
Попиль Євгена
Тимофіївна
(1946-1950 рр.)
Вишнева Євгена
Платонівна
(1950-1980 рр.)
Книжковий фонд
-22073 примірники
Користувачів – 527
1 червня - Міжнародний день захисту дітей.
В 1987 році бібліотека святкувала свій 50-річний ювілей.В цей день на свято завітали всі її господарі. І саме вони розповіли, історію бібліотечного закладу. Чабан Галина Микитівна: " Книжковий фонд бібліотеки нараховував до війни 4 тисячі книг. На семінари їздили в Могилів- Подільський через станцію Вапнярка. Після війни книг у бібліотеці не було, в приміщенні зберігали зерно на посів. Коли його висіяли, бібліотека знову почала працювати. Але бібліотекар зі своїми читачами заново організовувала книжковий фонд. Частину книг привозили з Ямполя поштовою підводою на обмін." В повоєнний період естафету бібліотечної роботи від Галини Микитівни приймає Попиль Євгена Тимофіївна . В 1950 році бібліотеку очолила Вишнева Євгена Платонівна . Майже 30 років свого життя присвятила Євгена Платонівна роботі на культосвітній ниві. Вона займала активну життєву позицію в громадському житті села. Неодноразово обиралася депутатом Великокісницької сільської ради , була активним організатором і учасником сільської художньої самодіяльності. За час її роботи заклад носив звання " Бібліотека відмінної роботи". Розпочаті Євгеною Платонівною справи продовжила Рочняк Тетяна Вікторівна: " Я розпочинала свій трудовий шлях у Великокісницькій сільській бібліотеці бібліотекарем. Книжковий фонд бібліотеки тоді нараховував 10 тис. книг. Зараз він збільшився вдвічі. З усіх масових заходів, які проводила бібліотека, мене найбільше вразив сьогоднішній. Адже зараз минуле бібліотеки перегукується з сьогоденням. Ще ні разу не зустрічались так разом її господарі."
(1977-1985) З вітальним словом до своїх колег зверталась організатор свята - зустрічі, завідуюча Великокісницькою сільською бібліотекою Кулик Тетяна Якимівна, яка працювала в бібліотеці з 1978 року. Немало часу збігло з тих пір. За час, що минув, пройшло об'єднання бібліотек №1 та №2 в одну бібліотеку з книжковим фондом в 28 тис. книг. Пройшла децентралізація бібліотек району. Відповідно до розпорядження Ямпільської районної Ради від 04.02.2002 р." Про майно сільської комунальної власності територіальних громад району" всі бібліотеки району, в тому числі і Великокісницька передані на баланс сільської Ради. А в 2016 році в Ямпільському районі знову пройшла централізація, яка об'єднала бібліотеки району в єдину бібліотечну систему. Великокісницька бібліотека стала однією з її філій.
В 2011 році бібліотекар Кулик Т.Я. взяла участь у конкурсі під назвою " Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету", започаткованого Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми " Бібліоміст".
Рочняк Тетяна Вікторівна
(1977-1985) З вітальним словом до своїх колег зверталась організатор свята - зустрічі, завідуюча Великокісницькою сільською бібліотекою Кулик Тетяна Якимівна, яка працювала в бібліотеці з 1978 року. Немало часу збігло з тих пір. За час, що минув, пройшло об'єднання бібліотек №1 та №2 в одну бібліотеку з книжковим фондом в 28 тис. книг. Пройшла децентралізація бібліотек району. Відповідно до розпорядження Ямпільської районної Ради від 04.02.2002 р." Про майно сільської комунальної власності територіальних громад району" всі бібліотеки району, в тому числі і Великокісницька передані на баланс сільської Ради. А в 2016 році в Ямпільському районі знову пройшла централізація, яка об'єднала бібліотеки району в єдину бібліотечну систему. Великокісницька бібліотека стала однією з її філій.
В 2011 році бібліотекар Кулик Т.Я. взяла участь у конкурсі під назвою " Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету", започаткованого Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у рамках програми " Бібліоміст".
Сьогодні бібліотека надає нові послуги мешканцям громади:
інтернет-зв'язок, електронна пошта, скайп-технології, копіювання інформації на електронні носії, курси, бажаючим оволодіти інтернет-технологіями.
Бібліотека - центр змістовного дозвілля
"Диво поряд, ось воно - книгою звемо його"
(Всеукраїнський тиждень дитячої і юнацької книги)
1 червня - Міжнародний день захисту дітей.
У Міжнародного дня дітей є прапор. На зеленому тлі, що символізує зростання, гармонію, свіжість і родючість, навколо знаку Землі розміщено стилізовані фігурки - червона, жовта, синя, біла і чорна. Ці людські фігурки символізують різноманітність і терпимість. Знак Землі, розміщений у центрі, - це символ нашого спільного дому.
Щорічно діти і дорослі святкують це свято. Бо саме воно привертає увагу дорослих на дитячі проблеми, нагадує, що більше часу потрібно приділяти маленьким громадянам, щоб наповнити теплом їхні душі і серця.
В Великокісницькій сільській бібліотеці теж пройшло святкування Міжнародного дня захисту дітей. Діти спілкувались з дорослими, малювали, слухали вірші, грались, читали казки на книжковій галявині, стрибали на скакалках і раділи канікулам.
БЛОГЕР––-bibknugoman ТЕТЯНА КУЛИК
ВідповістиВидалитиЧому наша річка називаєтся Дністер? 1. Існує така легенда, що колись на місці Дністра протікав маленький струмочок, що не мав назви. Поряд з ним жили люди, які зробили собі і незвичний календар на березі струмочка — вони позначками на піску і помічали, наприклад, скільки днів залишилось до початку літа. Але одного разу розлилися води струмочка й затопили береги. Побачили люди, що позначок їхніх нема, засмутилися і сказали: «Струмок дні стер». З того часу почали вони називати струмок «струмком, який дні стер». А струмок перетворився на річку Дністер. 2. Кажуть, десь далеко в Карпатах є такий дід, що керує водами. Він їх тримає під землею і випускає лиш скільки треба, бо якби всі повиривалися на волю, то наробили б великої шкоди. А так ходять вони підземними льохами, дають поживу лісам, травам і навіть на високі гори просочуються. Люди кажуть, що то підшкірні води. Якось бігав там попід землею прудкий потічок, заглядаючи у кожний куточок, потрапив він на вузеньку щілину, виглянув на світ і ймився за очі; світло так його вразило, що мало не осліп. Але згодом звикся, побіг до діда і став проситися на світ. Дід посварив пустуна, а коли уздрів, що той не жартує, став відраджувати, аби не йшов туди, бо на світі зле — взимку студено, а влітку душно, що люди будуть над ним збиткуватися. Але потічок так просився, що дід зрозумів: його вже ніяка сила не спинить. — Як так, то йди, — каже йому, — але про нас не забувай. Хто звідси виходить — назад не вертається, вода догори не тече. І ти будеш бігти, бігти, доки не добіжиш до моря. А як добіжиш, то воно тебе прийме до себе і вже не пустить. Потічок уже зібрався вибігати, та дід притримав його і каже: — Зачекай. На тобі два камінці, сховай добре. Як добіжиш до моря, покажеш йому, аби, воно знало, з якого ти роду і звідки. Потічок вхопив камінці і побіг, аж зашуміло. Дорогою почав людям служити. Вони клали млини, і він їх крутив, бо минати не було як. Жінки приходили зі шматтям, і він мусив їм його полоскати. Чоловіки приходили ловити рибу, і він уже не боронив, звикся з ними. Так він добіг аж до моря. Привітався з тими величезними водами, передав поклін від свого діда і став проситися, аби море приймило його до себе. Море зашуміло і каже: — Ну, добре, я тебе прийму, але мусиш сказати, як ти називаєшся. — Не знаю. — Ти не знаєш, але я маю знати, кого беру до себе. — Дід дав мені два жовтенькі камінчики, щоб показати тобі. — Покажи. Він — лап, лап довкола себе, а камінців нема. — Ви знаєте, я їх дорогою на дні стер. — На дні стер, то на дні стер, — сказало море. — Якщо так, то відтепер будемо називати Дністер.
В цьому році, ВИШНЕВІЙ ЄВГЕНІЇ ПЛАТОНІВНІ, відпрацювавшій 30 років бібліотекарем, 23 ГРУДНЯ 2013 року виповниться 90 років. Хочеться побажати їй здоров"я, і низько склонити голову перед нею ,за її багатолітню, сумлінну працю.
ВідповістиВидалитиВаля, признаюсь тобі, що мені дуже цікаво було читати легенду про Дністер, бо читаю її вперше.Вкажи і джерело, де ти знайшла цей матеріал.Колись до нас у бібліотеку звернувся читач за матеріалом про річку Дністер, про греблі, які на ньому розміщені, про екологію річки і в нас не так багато матеріалу знайшлося. Зверталась в районну бібліотеку. Зараз, звичайно, простіше, бо є інтернет.
ВидалитиА в Євгени Платонівни, дійсно, славна дата. Це, якраз, за час її роботи бібліотека носила звання " Бібліотека відмінної роботи".